Третє знайдення глави святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Iоанна (біля 850 р.)
Пророк Іоанн Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида). Жили його батьки біля Хеврона (у Нагірній країні), на південь від Єрусалима. Він був по материнській лінії родичем Господа Іісуса Христа і народився на шість місяців раніше за Господа.
З милості Божої він уникнув смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі та його околицях. Святий Іоанн виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння суворим життям – постом і молитвою.
Він носив грубий одяг, з шкіряним поясом, і харчувався диким медом і акридами (рід сарани). Він залишився пустельником доти, доки Господь не покликав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народу.
Підкоряючись цьому покликанню, пророк Іоанн з’явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії. До річки перед святом очищення у великій кількості сходився народ для релігійних обмивань. Тут і звернувся до них Іоанн, проповідуючи покаяння і хрещення на відпущення гріхів.
Сутність його проповіді полягала в тому, що перш, ніж отримати зовнішнє обмивання, люди повинні морально очиститися, і таким чином приготувати себе до прийняття Євангелія.
Хрещенням Спасителя пророк Іоанн завершив і ніби закарбував своє пророче служіння. Він безбоязно і суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього. За це він скоро постраждав.
Цар Ірод Антипа (сина царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Іоанна до в’язниці за викриття його у відмові від своєї законної дружини (дочки аравійського царя Арефи) і за незаконне співжиття з Іродіадою. Іродіада до цього була одружена з рідним братом Ірода, Філіпом, вона від ненависті та злоби хитрістю домоглася, щоб цар Ірод усік главу пророка мечем.
Іродіада, поглумившись над відсіченою святою главою пророка, кинула її в брудне місце. Учні Іоанна Хрестителя поховали його тіло в Самарянському місті Севастії. За своє злодіяння Ірод отримав відплату – його війська були розбиті Арефою, який виступив проти нього за безчестя дочки, яку він залишив заради Іродіади, а наступного року римський імператор Калігула заслав Ірода в ув’язнення.
Як оповідає переказ, Євангеліст Лука, обходячи з проповіддю Христовою різні міста і селища, з Севастії взяв до Антіохії частку мощей великого пророка – його праву руку.
Святу ж главу Іоанна Хрестителя знайшла благочестива Іоанна і поховала в посудині на Оливній горі. Пізніше один благочестивий подвижник, копаючи рів для заснування храму, знайшов цей скарб і зберігав його в себе, а перед смертю, побоюючись наруги над святинею невіруючими, сховав її в землі в тому ж місці, де знайшов.
За царювання Костянтина Великого, двоє ченців приходили в Єрусалим поклонитися Гробу Господньому, і одному з них з’явився Іоанн Предтеча і вказав, де закопана його глава. З цього часу християни стали святкувати Перше обрітення глави Іоанна Предтечі.
Третє обрітення чесної глави святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна було близько 850 року.
Під час заворушень у Константинополі у зв’язку з засланням святителя Іоанна Златоуста главу святого Іоанна Предтечі забрали до міста Емесу. Звідти під час набігів сарацинів її було перенесено (близько 810 – 820 рр.) до Команів і там, у період іконоборчих гонінь, вона була прихована в землі.
Коли іконошанування було відновлено, патріархові Ігнатію під час нічної молитви було вказано у видіннях місце, де схована глава святого Іоанна Предтечі.
Першосвятитель повідомив про це імператору, який послав посольство в Комани, і там главу було втретє віднайдено, у зазначеному патріархом місці, близько 850 року.
Пізніше главу знову було перенесено до Константинополя і тут 25 травня покладено в придворній церкві, частина святої глави перебуває на Афоні.
Іоанну Хрестителю моляться про здоров’я для себе і для близьких, зцілення від душевних тривог і мук, заспокоєння душі загиблих, допомогу в прийнятті правильного рішення, гарний урожай, прощення гріхів і щастя дітей.
***
Третьему обретению главы Иоанна Предтечи
Тропарь, глас 4
Я́ко Боже́ственное сокро́вище сокрове́нное в земли́,/ Христо́с откры́ главу́ твою́ нам, проро́че и Предте́че./ Вси у́бо соше́дшеся в сея́ обре́тение,/ пе́сньми богоглаго́ливыми Спа́са воспои́м,// спаса́юща нас от тле́ния моли́твами твои́ми.
Перевод:
Как Божественное сокровище, сокрытое в земле, Христос открыл нам главу твою, пророк и Предтеча. Мы же все, собравшись в честь ее обретения, песнями Богодухновенными Спасителя воспоем, спасающего нас от тления молитвами твоими.
Кондак, глас 6
Светоявле́нный и Боже́ственный в ми́ре столп,/ Со́лнца свети́льник,/ Предте́ча, главу́ светоно́сную и Боже́ственную свою́ показа́вый в конце́х,/ освяща́ет той ве́рно покланя́ющихся и взыва́ющих:// Христо́в прему́дрый Крести́телю, спаси́ всех нас.
Перевод:
Свет являющий в мире и божественный столп, светильник Солнца духовного, Предтеча, главу светоносную и божественную свою явив концам земли, освящает с верою поклоняющихся ей и восклицающих: «Христов Креститель премудрый, спаси всех нас!»
Предтече и Крестителю Господню Иоанну. Молитва
Святы́й Предте́че и Крести́телю Христо́в Иоа́нне! Пропове́дник сы́й покая́ния, ка́ющихся не пре́зри на́с, но моли́ся ко Влады́це Христу́ за на́с, недосто́йных рабо́в, уны́лых, немощны́х, во мно́гия грехи́ впа́дших. Сме́рти у́бо ча́ем, о гресе́х же на́ших николи́же поболе́хом и о Ца́рствии Небе́снем не попеко́хомся: но не пре́зри на́с, Крести́телю Христо́в, честны́й Предте́че, бо́лий рожде́нных все́х, по́стником и пусты́нником наста́вниче, чистоты́ учи́телю и бли́жний дру́же Христо́в. Тя мо́лим, к тебе́ прибега́ем: не отри́ни на́с, прося́щих твоего́ заступле́ния, обнови́ ду́ши на́ша покая́нием, е́же е́сть второ́е креще́ние: твои́м хода́тайством пре́д Го́сподем испроси́ на́м очище́ние грехо́в. Уста́ недосто́йная вопию́т к тебе́, и душа́ смире́нная мо́лится, се́рдце сокруше́нное из глубины́ воздыха́ет: простри́ пречи́стую твою́ десни́цу и защити́ на́с от вра́г ви́димых и неви́димых. Ей, Го́споди Иису́се Христе́! Моли́твами свята́го Иоа́нна Крести́теля Твоего́, изря́днее же Пречи́стыя Твоея́ Ма́тери, Влады́чицы на́шея Богоро́дицы, спаси́ на́с, гре́шных рабо́в Твои́х, ка́ющихся о гресе́х. Ты́ бо еси́ Бо́г ка́ющихся, и на Тя́, Спаси́теля, возлага́ем наде́жду, сла́вяще Пресвято́е и́мя Твое́, со Безнача́льным Твои́м Отце́м, и со Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
2-я Молитва
Крести́телю Христо́в, честны́й Предте́че, кра́йний проро́че, пе́рвый му́чениче, по́стников и пусты́нников наста́вниче, чистоты́ учи́телю и бли́жний дру́же Христо́в! Тя молю́, и тебе́ прибега́ю не отри́ни мене́ от твоего́ заступле́ния, не оста́ви мя па́дшего мно́гими грехи́; обнови́ ду́шу мою́ покая́нием, я́ко вторы́м креще́нием; очи́сти мя, грехи́ оскверне́ннаго, и пону́ди вни́ти, а́може ничто́же скве́рно вхо́дит, в Ца́рствие Небе́сное. Ами́нь.
Иоанну Предтече на обретение главы. Величание
Велича́ем тя,/ Крести́телю Спа́сов Иоа́нне,/ и почита́ем вси/ честны́я твоея́ главы́// обре́тение.
Олександр Ковальчук
Просмотрено (1) раз
