Іноді здається, що все навколо руйнується…
Ви старалися, будували, молилися, сподівалися — і раптом одна подія перекреслює все. Втрата, зрада, звільнення, хвороба…
Що робити, коли серце плаче, а душа у сум’ятті?
Святитель Лука казав:
«Не впадайте у відчай! Усе, що відбувається з нами, — або з волі Божої, або з Його дозволу. І якщо ми не розуміємо зараз — зрозуміємо потім».
РУЙНУВАННЯ — ЦЕ НЕ КІНЕЦЬ. ЦЕ — ПОЧАТОК.
Коли руйнується старе, Господь готує місце для НОВОГО. Саме в такі моменти ми складаємо найважчий іспит — на ВІРУ, СМІРЕННЯ та СПРАВЖНЮ ЛЮБОВ.
Що можна зробити, коли все йде не так?
Зберігайте те, що справді важливо.
Але не чіпляйтеся за те, що вже відходить. Якщо хтось від вас пішов — не утримуйте силою. Моліться за нього. Прощайте. І будуйте своє життя заново — з Богом.
Якщо втратили роботу — шукайте, де ви потрібніші.
Можливо, Господь просто прибирає те, що заважало вашому зростанню. Не бійтеся змін. Саме вони відкривають шлях до БОЖОГО ПРОМИСЛУ.
Якщо не щастить у всіх сферах — зупиніться.
Можливо, це знак, що настав час переглянути своє життя. Сповідайтеся. Помоліться. Попросіть у Бога мудрості й терпіння. Він чує. ЗАВЖДИ.
Буває, що ми просимо Бога про щось, а Він спочатку руйнує все навколо…
Але тільки для того, щоб побудувати щось КРАЩЕ.
Не відразу, не по-нашому, але — ЗА ЙОГО ЛЮБОВНОЮ ВОЛЕЮ.
Не впадайте у відчай. Навіть якщо зараз темно — світанок уже близько.
Плач може тривати всю ніч, але зі світанком приходить радість.
(Пс. 29:6)
З Богом, дорогі!
Св. Лука Сімферопольський
Просмотрено (8) раз
