Святий великомученик Феодор Тирон (бл. 306)
( перехідне свято у суботу першої седмиці Великого посту)
Святий мученик Феодор Тирон народився в Євхаїтах (нині село Бейузю, Туреччина), був воїном мармаритського полку в місті Амасії Понтійської області (північно-східна область Малої Азії, що тягнулася вздовж берегу Понта Евксинського, тобто Чорного моря). Прізвисько його Тирон походить від латинського “tiro”, що означає “новобранець”, “рекрут”.
Під час проведеної за вказівкою імператора Галерія (305–311) кампанії з примусу християн до принесення жертв язичницьким богам Феодора разом з іншими вірянами примушували зректися Христа і принести жертву ідолам, але воїн твердо привселюдно визнав свою віру в Христа Спасителя. Воєначальник Феодора Врінк дав йому кілька днів на роздуми, під час яких святий посилено молився.
Після цього Феодора звинуватили в підпалі язичницького храму Кібели і привели на суд до градоначальника Публія. Феодор знову сповідував себе християнином, після чого його помістили у в’язницю і прирекли на голодну смерть. Там йому явився Іісус Христос, Господь втішав і підкріплював його.
Виявивши через деякий час Феодора живим, градоначальник знову запропонував йому здійснити жертвоприношення. Після відмови Феодора піддали тортурам – його тіло стругали залізними зубцями, але святий продовжував сповідувати Христа, за що його засудили на спалення. Мученик Феодор без трепету зійшов на вогнище і з молитвою та славослов’ям віддав свою святу душу Богу. Сталося це в 305 або 306 році.
Останки Феодора, за переказами не пошкоджені вогнем, попросила християнка Євсевія і поховала у своєму домі в місті Євхаїтах, недалеко від Амасії. Згодом мощі було перенесено до Константинополя, до храму, освяченого в ім’я його. Голова ж його перебуває в Італії, в місті Гаеті.
Священне Передання пов’язує з Феодором Тироном таке чудо. Через 50 років після мученицької кончини святого імператор Юліан Відступник (361–363), бажаючи образити вірян (згідно з Діян. 15:29, християни повинні “утримуватися від ідоложертовного і крові”), наказав єпархові (градоначальнику) Константинополя окропляти в першу седмицю Великого посту всі їстівні припаси на ринках ідоложертовною кров’ю. Святий Феодор, з’явившись уві сні архієпископу Константинопольському Євдоксію, повелів йому оголосити всім християнам, щоб вони в ці дні не купували осквернені продукти і вживали в їжу коливо (кутю, сочиво), тобто варену пшеницю з медом.
На згадку про цю подію Православна Церква щорічно звершує святкування святому великомученику Феодору Тирону в суботу першого тижня Великого посту. У навечір’я суботи, у п’ятницю, на Божественній літургії Передосвячених Дарів після заамвонної молитви читається Канон молебний святому великомученику Феодору, складений преподобним Іоанном Дамаскіним, а на утрені — канон, написаний святителем Іоанном Євхаїтським. Після цього коливо благословляється і роздається вірянам.
***
Тропарь великомученику Феодору Тирону, глас 2
Ве́лия ве́ры исправле́ния,/ во исто́чнице пла́мене, я́ко на воде́ упокое́ния,/ святы́й му́ченик Фео́дор ра́довашеся;/ огне́м бо всесожже́гся,/ я́ко хлеб сла́дкий Тро́ице принесе́ся./ Того́ моли́твами, Христе́ Бо́же,// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак великомученику Феодору Тирону, глас 8
Ве́ру Христо́ву, я́ко щит, вну́трь прии́м в се́рдцы твое́м,/ проти́вныя си́лы попра́л еси́ многострада́льче,/ и венце́м Небе́сным венча́лся еси́ ве́чно,// Фео́доре, я́ко непобеди́мый.
Молитва великомученику Феодору Тирону
О, пресла́вне, великому́чениче Фео́доре Ти́роне. Услы́ши моле́ние на́с ве́рных, велича́ющих тя́ и в смире́нии свое́м взыва́ющих к тебе́ от всея́ души́. От ю́ности показа́вый пла́менную ве́ру во Христа́ Го́спода и ра́ди нея́ жи́знь свою́ положи́вый, пода́ждь и на́м моля́щимся тебе́ душе́вныя си́лы, во е́же блюсти́ во вся́ дни́ чистоту́ пра́выя ве́ры. Запечатле́вый му́ченичеством испове́дание ве́ры в пещи́ о́гненней, бу́ди на́м о́бразом в ре́вности пропове́дывания И́стины Христо́вой. Огради́вый ве́рных от греха́ язы́чества и отсту́пничества, соблюди́ и на́с чи́стыми от ерети́ческих ко́зней и вся́каго диа́вольскаго наважде́ния. О, Преблаже́нне, великому́чениче Фео́доре, свои́м предста́тельством у Престо́ла Всевы́шняго умоли́ Го́спода Бо́га, да пода́ст на́м благода́тныя си́лы, во е́же напра́вити пути́ жи́зни на́шея по Сло́ву Бо́жию во спасе́ние ду́ш на́ших. Я́ко да твои́ми моли́твами получи́вше благода́ть и ми́лость, просла́вим все́х благи́х Исто́чника и Даропода́теля Бо́га, Еди́наго, в Тро́ице Святе́й Сла́вимаго, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (0) раз
