14 квітня 2025 року починається останній і найважливіший тиждень перед Великоднем. Страсний тиждень, або Страсна седмиця.
Богослужіння цієї седмиці відрізняються особливою зворушливістю; ми немов проходимо зі Спасителем Його останній земний шлях. Служби непрості, щось у них може здатися незрозумілим, але згадаймо слова Христа, сказані в Гефсиманському саду учням: «Пободрствуйте зі Мною…».
Навіть, якщо ми розуміємо лише 10% із богослужіння Страсних днів, то і цього достатньо, щоб душа зазнала потрясіння, шоку, від усвідомлення того, що сталося. А де не розуміємо – просто побудьмо з Христом, пободрствуймо разом із Ним…
Цьогоріч початок Страсної седмиці припадає на понеділок 14 квітня і триватиме до суботи 19 квітня, а вже в неділю 20 квітня віряни відзначатимуть Світле Христове Воскресіння.
ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК
Починається богослужіння цього дня утренею, на якій співається зворушливий тропар:
Се Жених грядет в полунощи, и блажен раб, егоже обрящет бдяща: не достоин же паки, егоже обрящет унывающа. Блюди убо душе моя, не сном отяготися, да не смерти предана будеши, и Царствия вне затворишися, но воспряни зовущи: Свят, Свят, Свят еси Боже, Богородицею помилуй нас.
Свята Церква своїми піснеспівами закликає нас зустріти «початок страстей Господніх» і піти за Господом на шляху до Єрусалиму. Прийдешні невинні страждання Спасителя показані в старозавітному образі Йосифа, якого заздрісні брати продали за двадцять срібняків в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали дикі звірі.
Йосиф, проданий за двадцять монет, став прообразом Христа, оціненого зрадником у тридцять срібняків. Його цнотливість, незлоб’я і готовність прощати також нагадують риси Лику Христового. Нарешті, історія його уявної смерті і зустрічі з рідними явно вказує на смерть і Воскресіння Спасителя.
У Євангелії (на утрені: Мф. 21: 18-41) ми читаємо про те, як Христос знову входить в Єрусалим – вже без тієї урочистості та радісного натовпу, що супроводжував Його ще вчора. По дорозі Він хотів угамувати голод плодами смоківниці, що росла край дороги. Однак плодів не знайшлося, і Господь промовляє слова прокляття: «Та не буде ніколи тобі плоду повік» (Мф. 21:19).
Смоківниця незабаром засохла. Учні навіть не запитували про значення цього прокляття: неплідна смоківниця вже служила в бесідах з Учителем символом людини-грішника. Дійсно, призначення її – давати плоди, і ось, вона майорить листям, а жодної смокви немає на ній. Прокляття за неплідність – знамення правосуддя, що рано чи пізно послідує за довготерпінням Божим і стратить нерозкаяних.
***
Тропарь и Кондак на Великий Понедельник
Тропарь на Великий Понедельник, глас 8
Се, Жени́х гряде́т в полу́нощи,/ и блаже́н раб, его́же обря́щет бдя́ща,/ недосто́ин же па́ки, его́же обря́щет уныва́юща./ Блюди́ у́бо, душе́ моя́,/ не сно́м отяготи́ся,/ да не сме́рти предана́ бу́деши/ и Ца́рствия вне затвори́шися,/ но воспряни́ зову́щи:/ Свят, Свят, Свят еси́, Бо́же,/ Богоро́дицею поми́луй нас.
Перевод: Вот, Жених приходит в полночь, и блажен тот раб, кого найдет Он бодрствующим, но, напротив, недостоин тот, кого Он найдет беспечным. Смотри же, душа моя, не будь побеждена сном, да не будешь смерти предана, и заключена вне Царствия, но воспрянь, взывая: Свят, Свят, Свят Ты, Боже, по молитвам Богородицы помилуй нас!
Кондак на Великий Понедельник, глас 8
Иа́ков рыда́ше Ио́сифова лише́ния. Той же до́блий седя́ше на колесни́це, я́ко царь почита́ем, еги́птяныни бо тогда́ сласте́м не порабо́тав, возпросла́вляшеся от Ве́дущаго челове́ческая сердца́ и Посыла́ющаго вене́ц нетле́нный
Перевод: Иаков скорбел о потере Иосифа, а тот, доблестный, восседал на колеснице, как царь почитаемый; ибо, не став прежде того рабом услаждений с египтянкой, он обрел за это славу от Видящего человеческие сердца и Дарующего венец нетленный.
Ексапостиларий
Черто́г Тво́й ви́жду, Спа́се мой, украше́нный, и оде́жды не и́мам, да вни́ду вонь: просвети́ одея́ние души́ моея́, Светода́вче, и спаси́ мя.
***
Евангелие от Матфея 21, 18-22
Поутру же, возвращаясь в город, взалкал. И, увидев при дороге одну смоковницу, подошел к ней, и, ничего не нашедши на ней, кроме одних листьев, говорит ей: да не будет же впредь от тебя плода во век. И смоковница тотчас засохла. Увидев это, ученики удивились, и говорили: как это тотчас засохла смоковница? Иисус же сказал им в ответ: если будете иметь веру, и не усумнитесь; не только сделаете то, что сделано со смоковницею, но если и горе сей скажете: поднимись, и ввергнись в море, – будет; и все, чего ни попросите в молитве с верою, получите.
Просмотрено (2) раз
