Сорок мучеників Севастійських (бл. 320)
День пам’яті (н. ст.) – 22 березня
313 року імператор Константин Великий підписав закон про свободу віросповідання. Його співправитель імператор Лікіній теж підписав цей закон, проте в підвладних йому областях гоніння на християн тривали.
Близько 320 року в місті Севастії, у Вірменії, стояло римське військо. У війську перебували сорок воїнів-християн родом із Каппадокії (нині на території Туреччини). Воєначальник Агриколай примушував їх принести жертву ідолам, але воїни відмовилися.
Тоді їх зарештували і зв’язаними повели до озера поблизу міста Севастії. Стояла зима, вечоріло. Воїнів роздягнутими поставили у вкрите льодом озеро. Страшний мороз скував тіла святих мучеників, і вони стали замерзати. Мука ця для них була особливо тяжкою, бо на березі озера для спокуси було поставлено теплу лазню. Хто хотів врятувати своє життя, той мав заявити в’язничному сторожеві, що він зрікся Христа, і тоді можна було увійти до теплої лазні й відігрітися. Усю ніч воїни мужньо переносили лютий мороз, підбадьорюючи один одного і співаючи священні гімни Богу.
Рано-вранці один із воїнів не витримав страждань. Він вийшов із озера і поспішив до лазні. Однак щойно тепле повітря торкнулося його тіла, він упав мертвим.
Невдовзі після цього в’язничний сторож Аглаїй побачив, як над мучениками, котрі залишалися в озері, заблищало неземне світло. Аглаїй був так вражений цим дивом, що, оголосивши себе християнином, скинув з себе одяг і приєднався до тридцять дев’яти мучеників.
Мучителі, які прийшли трохи згодом, побачили, що воїни-християни не лише не замерзли, а й, схоже, навіть відігрілися. Тоді мучителі молотами перебили їм коліна і покидали святих мучеників у вогонь. Після цього обвуглені кістки мучеників скинули в річку.
Три дні потому мученики зявилися єпископу Севастійському Петру і розповіли про свій подвиг. Єпископ Петро зібрав їхні кістки і з честю поховав. Імена мучеників збереглися: Киріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Євноїк, Уалент (Валент), Вівіан, Клавдій, Приск, Феодул, Євтихій, Іоанн, Ксанфій, Іліан, Сисиній, Ангій, Аєтій, Флавій, Акакій, Єкдикій (Єкдит), Лисимах, Олексндр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Дометіан, Гаїй, Леонтій, Афанасій, Кирил, Сакердон, Миколай, Уалерій (Валерій), Філоктимон, Северіан, Худіон, Мелітон і Аглаїй.
Пам’ять сорока мучеників належить до найшанованіших свят. У день їхньої пам’яті полегшується суворість Великого посту і звершується Літургія Передосвячених Дарів.
***
Тропарь 40 мученикам Севастийским, глас 1
Боле́зньми святы́х, и́миже о Тебе́ пострада́ша,/ умоле́н бу́ди, Го́споди,/ и вся на́ша боле́зни исцели́,// Человеколю́бче, мо́лимся.
Кондак 40 мученикам Севастийским, глас 6
Все во́инство ми́ра оста́вльше,/ на Небесе́х Влады́це прилепи́стеся,/ страстоте́рпцы Госпо́дни четы́редесять,/ сквозе́ огнь бо и во́ду проше́дше, блаже́ннии,/ досто́йно восприя́сте сла́ву с Небе́с// и венце́в мно́жество.
Молитва 40 мученикам Севастийским
О, святи́и, сла́внии страстоте́рпцы Христо́вы, четы́редесяте, во гра́де Севасти́и Христа́ ра́ди му́жественно пострада́вшии, чрез огнь бо и во́ду проидо́сте, и я́ко дру́зи Христо́вы в поко́й Небе́снаго Ца́рствия вше́дше, и́мате ве́лие дерзнове́ние ко Пресвяте́й Тро́ице хода́тайствовати о ро́де христиа́нском: наипа́че же о почита́ющих святу́ю па́мять ва́шу, и с ве́рою и любо́вию вас призыва́ющих. Испроси́те у всеще́драго Бо́га проще́ние согреше́ний на́ших и жития́ на́шего исправле́ние, да в покая́нии и нелицеме́рной любви́ друг ко дру́гу пожи́вше, со дерзнове́нием предста́нем Стра́шному Суди́щу Христо́ву, и ва́шим предста́тельством одесну́ю Пра́веднаго Судии́ предста́нем. Ей, уго́дницы Бо́жии, бу́дите нам защи́тницы от всех враг ви́димых и неви́димых, да под кро́вом святы́х ва́ших моли́тв изба́вимся от всех бед, зол и напа́стей до после́дняго дне жи́зни на́шея, и та́ко просла́вим вели́кое и достопокланя́емое и́мя Вседе́тельныя Тро́ицы, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (0) раз
