11 грудня, у Неділю 26-та після П’ятидесятниці на Божественній Літургії читається Євангеліє від Луки, зачало 71, Лк., 13:10-17 (про зцілення згорбленої жінки).
Лк., 13:10-17 (про зцілення згорбленої жінки)
В одній із синагог Він учив у суботу. Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випрямитись. Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко! ти визволена від твоєї недуги. І поклав на неї руки; і вона зараз же випрямилась і почала славити Бога. При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній. Господь сказав йому у відповідь: лицеміре! чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел, і не веде напувати? А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не належало визволити від цих пут у день суботній? І коли Він говорив це, усі, хто противився Йому, засоромились; і весь народ радів за всі славні діла Його.
Зцілення Спасителем Христом суботньої днини жінки, яка 18 років була зігнута хворобою – один з багатьох прикладів подібних зцілень якраз суботнього дня.
У суботу по юдейському закону людині заборонялось виконувати будь-які справи, вона мала змогу один день відпочити. Цей відпочинок був установлений на знак того, що сьомого дня Господь спочив від Своїх діл після того, як Ним був створений світ. Цей суботній день, цей сьомий день, людина теж повинна була відпочивати, щоб зібрати в собі нові сили життя для продовження своєї діяльності.
Така ж установка була й у відношенні до землі: сьомий рік був роком відпочинку землі. Поле зорювали підряд шість років, а на сьомий не орали, але давали йому відпочити та тільки на восьмий рік, тобто першого року нової седмиці, його знову орали й засівали. І знову — центр ваги цього закону в тому, щоб цього, сьомого, року поновити життєві сили землі.
І ось ці винятки, які відносяться до відпочинку на сьомий день і які ми знаходимо у Старому Завіті, і про які упоминає Спаситель, також направлені якраз до тої ж цілі. Суботнього дня дозволялось відв’язати свого осла, свого вола, вести їх до водопою, бо це був день, коли життя повинно було торжествувати та стати над працею.
Це був не просто день бездіяльного відпочинку, а, навпаки, — днем накопичення життєвих сил. І тому Христос так часто творив чудеса якраз у цей сьомий день і цим якби підкреслював, що на сьомий день життя повинне повернутися, повинна відновитись цілісність, повинна повернутись сила всім тим, хто її втратив, всім у кому вона почала угасати.
Але здається, що це чудо Христове, здійснене Ним у суботу має ще й інше значення. Коли Бог спочив від Своїх діл, Він не залишив створену Ним Землю і Космос напризволяще. Він продовжував оточувати їх турботою і любов’ю. Але конкретну турботу про Землю Він доручив людині, яка належить як би двом світам. З одного боку, людина від Землі, бо належить до ряду живих істот, які створив Бог.
А з іншого боку — людина належить до духовного світу, бо створена не тільки по образу і подобі Божій, але в ній живе дух, який робить її своєю і рідною Самому Богу. І призначення людини було в тому, як говорить преподобний Максим Сповідник, щоб будучи одночасно громадянином Царства Духа і громадянином Землі, з’єднати Землю з Небом так, щоб Земля була пронизана божественною присутністю, була пройнята духом життя.
Сьомий день – це вся історія, на чолі якої повинна була б стояти людина, яка б скеровувала весь світ до Царства Божого.
Але людина свого покликання не виконала: вона зрадила і Бога, і Землю, і свого ближнього. Вона віддала Землю під владу темних сил. Людина здійснила зраду. І Земля і її історична доля, і особиста доля людини підпали під владу, під ярмо злих сил. І коли родився Христос, єдино безгрішна, єдино справжня, істинна Людина, то Він став осереддям, центром історії, Він став головою створеного світу, Він став його керівником.
І тому стільки чудес Він створює якраз суботнього дня, який є символом всієї людської історії. Цими чудесами Він говорить про те, що порядок справжньої історії в Ньому відновлений і Ним буде відтворюватися все, що відвертається від зла, що перестає бути зрадником і входить до праці Божої для перетворення земного світу у світ небесний. Амінь.
Митрополит Антоній Сурожський
Просмотрено (10) раз
