Преподобномучениця Феодосія діва, Константинопольська (730)
День пам’яті (н. ст.) – 11 червняПреподобномучениця Феодосія жила у VIII столітті. Вона народилася по ревній молитві батьків і після їхньої смерті виховувалася в константинопольському жіночому монастирі на честь святої мучениці Анастасії. Свята Феодосія прийняла постриг у жіночій обителі після того, як роздала бідним майно, що залишилося від батьків. Частину грошей витратила на написання ікон Спасителя, Божої Матері та мучениці Анастасії.
Коли зацарював Лев Ісавр (717–741), жорстокий гонитель іконошанувальників, він видав наказ повсюдно знищити святі ікони. У Константинополі існували тоді ворота, що називалися “мідними”, а над ними вже понад 400 років перебував мідний образ Спасителя. 730 року лжепатріарх-іконоборець Анастасій наказав зняти образ. Православний народ, на чолі якого була преподобномучениця Феодосія з іншими черницями, кинувся на захист ікони і перекинув драбину разом з воїном, який виконував наказ.
Лжепатріарх Анастасій, боячись, що хвилювання посиляться, сповістив про те, що сталося, імператора. За наказом останнього воїни перебили всіх черниць, а преподобномученицю Феодосію як найревнішу захисницю ікон ув’язнили. Протягом тижня їй щодня наносили по сто ударів, а на восьмий день повели вздовж міста, жорстоко б’ючи по дорозі. Один із воїнів почав бити мученицю і завдав їй смертельної рани, від якої мучениця негайно померла. Тіло святої преподобномучениці, кинуте на землю, було з благоговінням поховано християнами в монастирі Діокритис у Константинополі. Місце поховання преподобномучениці Феодосії прославилося численними зціленнями хворих.
***
Тропарь преподобномученице Феодосии деве, Константинопольской, глас 4
Доброде́тель благоприя́тно, му́ченице, пости́гла еси́,/ Христо́во прия́телище бы́вши чи́стое,/ и Свята́го Ду́ха дом возлю́блен;/ отню́дуже посрами́ла еси́ врага́, борю́щаго род челове́ческий,/ до́бре страда́вшая,/ и посе́кла еси́ Копрони́ма, Феодо́сие, мече́м ве́ры,/ и к черто́гу Небе́сному преста́вилася еси́, ра́дующися./ Тебе́ ве́рою чту́щим// при́сно проси́ ве́лия ми́лости.
Кондак преподобномученице Феодосии деве, Константинопольской, глас 2
Труда́ми живо́т нетру́дный дости́гла еси́,/ кро́вию же Копрони́ма удави́ла еси́, му́ченице,/ скве́рнаго врага́ Христо́вы Це́ркве, всеблаже́нная Феодо́сие,/ и с Вы́шними ра́дуешися во́инствы,// чту́щия па́мять твою́ покрыва́ющи.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (0) раз
