Преподобна Марія Єгипетська
“Якби ви знали, який піст солодкий”, – преп. Амфілохій Почаївский. Ці слова преп. Амфілохія сьогодні особливо актуальні і для тих, хто має досвід постування, і для тих, хто спробував поститися вперше в житті. Новачки, які отримали новий досвід духовного удосконалення через піст, з подивом помічають, що їхнє уявлення про нього як про щось страшне, пов’язане з голодом і виснаженням, зовсім не відповідає дійсності. Навпаки, пісна їжа має свої переваги і часто не поступається в корисних властивостях скоромній.
Сьогодні, в 5-ту Неділю Великого посту, мати-церква ставить перед нашими очима взірець покаяння та постування – преподобну Марію Єгипетську. Дехто з нас вже оглядається на виконані нами молитви і поклони, сповіді, канони – і десь закрадається думка, що ми вже зробили чимало. Одного разу, коли я був ще малим хлопчиком, то почув такі слова однієї жінки до її подруг : “Я за цей піст вистояла на колінах більше, ніж за все своє життя”. Тоді мені здавалося, що це і є святість. Та коли я подорослішав і познайомився з подвигами Святої Марії Єгипетської, то зрозумів, що “святість”- це коли Господь відкриває людині її саму, з усіма помилками і немочами, а разом з тим і Себе, як безмежну Любов і Співчуття. “Ось труд, якого досить до кінця наших днів: бачити свої гріхи з допомогою благодаті Божої, оплакувати їх і змирятися перед Богом”, -монахиня Єрмогена Заломова.
Саме таким шляхом веде Господь до спасіння кожну людину, саме так пройшла більшу частину свого життя преподобна Марія. У середині 5-го століття, коли жила ця свята, гріх подекуди ще не вважався злочином, а навпаки, існували язичницькі храми, де дівчата і жінки знатного роду віддавали себе розпусті, думаючи, що в задоволеннях полягає сенс життя. Марія пішла з батьківського дому, коли їй було 12 років. В цьому ж віці вона втратила цноту і почала вести блудне життя. Впродовж довгих сімнадцяти років вона використовувала своє тіло як інструмент похоті та сластолюбства. Та Господь простягнув і їй руку спасіння, як колись розбійнику на хресті.
Коли Марія вирушила до Єрусалиму, шукаючи нових вражень, то не посоромилась приєднатися до групи паломників, щоб і серед них зайти собі партнерів для розваг. Та коли з натовпом вона захотіла ввійти до храму Божого, то невидима сила зупинила її на порозі. Деякі сучасні монахи кажуть, що коли ми раптом відчуваємо внутрішні теплі почуття до якогось святого, то це значить , що цей святий за нас молиться і особливо уважний до наших прохань. Так і Марія, напевно, відчула в цей кризовий момент любов до себе Божої Матері і від усього серця помолилася Їй. Пресвята Богородиця почула молитву Марії і вказала шлях посту та молитви, обдарувавши силою для звершення подвигу, який тривав довгих сорок сім років.
“В пустелю поселився великий Моїсей: іди ж, наслідуй того життя, щоб і в купині Богоявлення, душе, в видінні тобі бути”. (Вих. 3,2) Провівши в пустелі майже пів століття, Марія стала новим Моїсеєм для багатьох тисяч християн, які з року в рік проходять подвиг посту. Її молитвами хай Господь приймає наші постові подвиги та вікриється нам у Світлому Своєму Воскресінні. Амінь.
Прот. Андрій Шкодич
Рівненська єпархія УПЦ
Просмотрено (1) раз
