Преподобний Силуан, схимник Печерський, в Дальніх печерах (ХIII–ХIV)
День пам’яті (н. ст.) – 23 червня; 10 вересняПреподобний Силуан, схимник Печерський, ревно дбав про чистоту душевну і тілесну. Щоб набути її, він дотримувався великої помірності в їжі і питті. До постницького життя він додав постійні нічні бдіння і молитви.
Придбання духовних дарів відповідало його подвигам духовним. Спершу благодать Божа щедро наповнювала його серце і все єство його, а потім, подібно до благовонних пахощів, виливалася від нього й на інших. Повчальне слово його багатьох наставило на шлях благочестя. А дар прозорливості і прозріння духовного світу показував в ньому угодника Божого.
Видане владикою Модестом старовинне монастирське рукописне сказання говорить: «Преподобний Силуан схимник за святе своє життя і велику чистоту удостоївся дару чудотворінь, серед яких і наступне: злочинців, які прийшли красти до монастирського саду, молитвою зв’язав, і не могли рушити з місця цілих три дні, а потім, напоумивши їх і привівши до покаяння, відпустив».
Прозріння святих мужів ще більш відноситься до світу духовного. Є безтілесні хижаки — вороги нашого спасіння, які намагаються викрасти духовні скарби серця, зіпсувати наше благочестиве життя і знепліднити всі наші подвиги. Багато потрібно труда, щоб здобути прозріння всіх ворожих підступів і не дати їм обманути нас. Хто очистив свою душу святим життям, той отримує дар Божий бачити і перемагати ворожі підступи. Цей дар прозріння мав і преподобний Силуан. І тому як сам уникнув підступів диявольських, так і інших застерігав від них. Після довгого багатотрудного життя він відійшов до Господа.
Тропарь преподобному Силуану, схимнику Печерскому, в Дальних пещерах, глас 3
Мно́гаго ти ра́ди воздержа́ния и безме́рнаго поще́ния/ прие́мый свы́ше благода́ть чудотворе́ния/ и к Бо́гу ве́лие дерзнове́ние стяжа́вый,/ по́стником удобре́ние, Силуа́не,/ Тому́ моли́ся,// да пода́ст нам мир и ве́лию ми́лость.
Кондак преподобному Силуану, схимнику Печерскому, в Дальних пещерах, глас 8
В бде́нном и тре́звенном моле́нии/ и кре́пком всегда́шнем пребыва́я поще́нии,/ те́ло свое́ умерщвля́л еси́, Силуа́не преподо́бне,/ и мно́гих уче́нием твои́м в ты́яжде доброде́тели наставля́я,/ приве́л еси́ Христо́ви./ Ему́же в весе́лии днесь предстоя́,// помина́й нас, чту́щих па́мять твою́.
Благовіст
Просмотрено (2) раз
