Преподобний Нил Столобенський (1667)
Дні пам’яті (н. ст.) – 9 червня; 25 грудня; 5 лютого
Преподобний Нил Столобенський народився в другій половині XV століття в одному із селищ Деревської П’ятини Жабенського погосту на Новгородській землі (у деяких текстах житія преподобного його батьківщиною називається саме селище Жабна — центр погосту або волості). Благочестиві батьки виховали його в страху Божому, в любові до молитви і читання корисних для душі книг. Після їхньої смерті близько 1505 року преподобний прийняв чернечий постриг з ім’ям на честь преподобного Нила Синайського (V; пам’ять 12 листопада) в обителі преподобного Савви Крипецького († 1495; пам’ять 28 серпня).
Після прийняття чернецтва святий Нил мужньо озброївся проти внутрішніх пристрастей диявола. Старанно виконуючи всі покладені на нього послухи, він беззаперечно корився ігуменові. У всіх вчинках преподобний Ніл виявляв смиренність, лагідність і незлобивість. Приборкавши пристрасті, упокоривши плоть постом і чуванням та омивши душу сльозами, він став вибраним сосудом Святого Духа.
Щоб уникнути мирської слави, преподобний Нил у 1515 році попросив благословення настоятеля і залишив Крипецький монастир для пустинножительства. Покладаючись на указання Боже, преподобний пройшов багато безлюдних місць і кінець кінцем, прийшовши до Ржевської землі, обрав безлюдне лісисте місце поблизу річки Серемхи (або Черемхи). Поставивши невелику келію, святий розпочав подвиги безперервної молитви й утримання. Їжею йому слугували жолуді та інші плоди лісу.
Біси, щоб налякати святого і прогнати його із пустині, являлися йому у вигляді лютих звірів і гадів. Вони з пронизливим свистом і шипінням прямували на нього, але святий подвижник відганяв їх молитвою і хресним знаменням. Не маючи можливості вигнати преподобного із пустині, біси навчали злих людей завдавати йому шкоди. Одного разу до святого пустельника прийшли розбійники, думаючи знайти у нього якісь скарби. Дізнавшись про їхній прихід, преподобний Ніл звершив молитву і вийшов їм назустріч з іконою Божої Матері в руках. Розбійникам здалося, що з преподобним іде безліч озброєних людей. Вони злякалися і стали просити у святого прощення. Святий Нил з любов’ю прийняв їхнє покаяння і відпустив із миром.
Через тринадцять років, Промислом Божим, ім’я преподобного Нила стало відоме в багатьох навколишніх селищах. Багато хто став приходити до нього за благословенням, настановами і порадами. Подвижницьке життя святого пустельника викликало мирську хвалу, і це вкрай засмучувало смиренного ченця. У нічних молитвах він зі сльозами просив Пресвяту Богородицю наставити його на шлях усамітнених подвигів.
Одного разу в тонкому сні преподобний почув веління йти на острів Столобний, розташований на озері Селігер. Переселення преподобного Нила на цей безлюдний острів відбулося 1528 року. Першу зиму святий прожив у викопаній ним у горі печері, а потім побудував невелику дерев’яну келію і каплицю. Ворог роду людського спробував вигнати святого і з цього місця, являючись йому і погрожуючи бідами. Він навчив і навколишніх поселян шкодити подвижнику. Нікому раніше не потрібний острів раптом став необхідний жителям сусідніх із ним селищ, і вони вирішили вирубати на ньому ліс і розорати ріллю. Зрубаний же ліс підпалили, сподіваючись, що разом із ним згорить і келія святого. Але коли вогонь вирував островом і наблизився до житла преподобного Нила, по молитві святого полум’я згасло. Як і в Серемській пустині, на преподобного Нила напали розбійники, вимагаючи скарбів. Святий сказав їм, що його скарб знаходиться в кутку келії – там стояла ікона Божої Матері. Кинувшись туди, розбійники осліпли. Покаявшись в злих задумах, вони по молитві святого прозріли.
Після тривалої і посиленої боротьби з пристрастями і дияволом преподобний Нил удостоївся від Господа дару духовного прозріння і міркування. Завдяки настановам преподобного багато людей виправляли своє життя, завдяки його молитвам вони отримували допомогу від Бога і розраду. По молитвам святого втихали хвилі на Селігері, і захоплені бурею рибалки рятувалися від смерті.
Двадцять сім років прожив преподобний Ніл на Столобному, з великим терпінням переносячи всілякі напасті, скорботи і поневіряння. Особливим подвигом святого Нила було те, що він не лягав для сну, а спав сидячи, спершись на два великих дерев’яних гаки, вбитих у стіну келії. За кілька років до смерті преподобний Нил викопав у каплиці могилу і поставив у ній гріб, до якого приходив щодня і оплакував свої гріхи.
Преподобному Нилу було відкрито час його кончини — 7 грудня 1554 року. Незадовго перед тим святого відвідав його духівник — ігумен Рожковського Миколаївського монастиря Сергій і причастив преподобного Нила Святих Христових Тайн. Преподобний передбачив виникнення чернечої обителі на місці своїх подвигів. Перед блаженною кончиною він обробив келію, а потім мирно спочив сидячи, спершись на дерев’яні гаки. Коли прийшли братія Рожковської обителі, то в келії святого відчули пахощі, а лик покійного сяяв незвичайним світлом. Його поховали в приготованому ним гробі.
Після смерті преподобного Нила на острів Столобний приходили ченці із різних монастирів, які мандрували святими місцями, і жили в його келії деякий час. Ігуменом Антонієм і ченцем Германом над могилою преподобного було влаштовано гробницю, біля якої ще до заснування обителі відбувалися зцілення хворих. Близько 1590 року чернець Герман оселився на острові, де в той час жив мандрівник Борис Холмогорець. З благословення митрополита Новгородського Олександра (1576–1591) вони побудували дерев’яний храм на честь Богоявлення з боковим вівтарем в ім’я блаженного Василія, Христа заради юродивого, Московського чудотворця († 1557; пам’ять 2 серпня).
Незабаром виникла обитель зі спільножительним уставом, яка отримала назву Нилова пустинь. Першим настоятелем її був ієромонах Герман.
1595 року ченці-іконописці Тверського Оршинського Вознесенського монастиря Іов і Нифонт написали образ преподобного Нила, який було покладено на гробницю преподобного. У 1598–1600 роках Філофей Пирогов, чернець Гефсиманського скиту Троїце-Сергіївського монастиря, склав стихири і канон святому та написав його житіє.
1665 року в монастирі сталася пожежа, згоріли всі дерев’яні будівлі, зокрема й храм. Для звершення богослужінь було побудовано тимчасову дерев’яну церкву, а 27 травня 1667 року над гробницею преподобного Нила було закладено новий кам’яний храм. Під час копання ровів для храму земля обсипалася, оголивши гріб; таким чином були знайдені нетлінні мощі преподобного Нила, які видавали пахощі. З благословення митрополита Новгородського Питирима († 1673) цього дня було встановлено щорічне святкування знайдення святих мощей преподобного Нила. Чудотворні мощі його були перекладені до нової гробниці і поставлені в дерев’яному Покровському храмі. 30 жовтня 1669 року в новому кам’яному храмі було освячено бокові вівтарі в ім’я святого апостола Іоанна Богослова і блаженного Василія, Христа заради юродивого. Святі мощі преподобного Нила поставили в першому приділі, а 9 квітня 1671 року перенесли їх до головного Богоявленського храму (після його освячення).
З 17 травня 1756 року щорічно стало відбуватися урочисте обнесення святих мощей навколо монастиря, а пізніше став відбуватися хресний хід із міста Осташкова. Зберігся опис численних зцілень, що відбулися біля гробниці преподобного Нила по його святим молитвам. Нині святі мощі преподобного Нила спочивають у Богоявленському соборі Нило-Столобенської пустині.
***
Тропарь преподобному Нилу Столобенскому, глас 4
Я́ко светильник всесве́тел/ яви́лся еси́ во о́строве Селиге́ра е́зера,/ преподо́бне о́тче Ни́ле:/ ты бо Крест Христо́в от ю́ности своея́ на ра́мо взем,/ усе́рдно Тому́ после́довал еси́,/ чистото́ю Бо́гови прибли́жився,/ отону́дуже и чуде́с дарова́нием обогати́лся еси́./ Тем и мы, притека́юще к ра́це моще́й твои́х, уми́льно глаго́лем:/ о́тче преподо́бне,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Нилу Столобенскому, глас 8
Оте́чества, преподо́бне, удали́вся,/ в пусты́ню всели́лся еси́,/ и на о́стров Селиге́ра е́зера возше́д,/ жесто́ко житие́ показа́л еси́,/ и мно́гих доброде́тельми удиви́в,/ дарова́ния чуде́с от Христа́ прия́л еси́./ Помина́й нас, чту́щих па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, Ни́ле, о́тче наш.
Молитва преподобному Нилу Столобенскому
О вели́кий уго́дниче, пресла́вный чудотво́рче, собра́нного зде о тебе́ ста́да Христо́ва бо́дрый па́стырю и оби́тели сея́ Бо́гом да́нный нача́льниче, Ни́ле всеблаже́нне! Душе́ю на Небеси́ Престо́лу Бо́жию предстоя́й и Тро́ичныя сла́вы наслажда́яйся, те́лом же на земли́ в Боже́ственном хра́ме сем почива́яй и от него́ да́нною ти свы́ше благода́тию разли́чная источа́яй чудеса́, при́зри ми́лостивым о́ком на предстоя́щия честне́й твое́й ра́це лю́ди и прося́щия си́льныя твоея́ по́мощи. Се бо мы в безме́рных согреше́ниях оскверни́вшиися и в ти́не страсте́й при́сно валя́ющиися, пра́ведный гнев Бо́жий на себе́ наведо́хом и вся́кия ми́лости недосто́йны сотвори́хомся; те́мже и не сме́юще возвести́ оче́с на́ших к высоте́ Небе́сней, ниже́ вознести́ моле́бный глас, се́рдцем сокруше́нным и ду́хом смире́нным тебе́ в хода́тайство и посо́бие призыва́ем. Ты у́бо, я́ко стяжа́вый дерзнове́ние, воздви́гни горе́ преподо́бныя твоя́ ру́це, я́коже иногда́ чу́дный о́ный Моисе́й Богови́дец Амали́ка побежда́яй, и просте́р к Го́споду Творцу́ всех и Бо́гу те́плую свою́ моли́тву, испроси́ Це́ркви благостоя́ние, возду́ха благорастворе́ние, земли́ плодоно́сие. Изба́ви же всех, ве́рою несумне́нною к Бо́гу приходя́щих и многоцеле́бныя мо́щи твоя́ благогове́йно почита́ющих, от вся́ких бед душе́вных и теле́сных, от всех томле́ний и прило́гов диа́вольских. Бу́ди печа́льным уте́шитель, неду́гующим врач, напа́ствуемым помо́щник, наги́м покрови́тель, вдови́цам засту́пник, си́рым защи́тник, младе́нцем пита́тель, ста́рым укрепи́тель, стра́нствующим путево́ждь, пла́вающим ко́рмчий и исхода́тайствуй всем, кре́пкия по́мощи твоея́ усе́рдне тре́бующим, вся я́же ко спасе́нию поле́зная. Я́ко да твои́ми моли́твами наставля́еми, путь на земли́ маловре́меннаго жития́ на́шего безбе́дне соверши́м, улучи́м же на Небеси́ несконча́емый поко́й и просла́вим ку́пно с тобо́ю всех благи́х Да́теля, еди́наго в Тро́ице сла́вимаго Бо́га Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Величание преподобному Нилу Столобенскому
Ублажа́ем тя,/ преподо́бне о́тче Ни́ле,/ и чтим святу́ю па́мять твою́,/ наста́вниче мона́хов// и собесе́дниче а́нгелов.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (0) раз
