Преподобний Іларіон, схимник Печерський, в Дальніх печерах
Дні пам’яті (н. ст.) -3 листопада, 10 вересня
На думку деяких авторитетних дослідників, преподобний Іларіон схимник, мощі якого нетлінно спочивають в Дальніх печерах, є п’ятий митрополит Київський Іларіон, 1051 року рукопокладений на митрополита Собором єпископів за бажанням великого князя Ярослава Володимировича. Він управляв Церквою на Русі, за одними відомостями, до 1055 року, а за іншими, до 1067 року.
У каталозі Руських архієреїв новгородської Софійської бібліотеки йдеться про Іларіона, що він «висвячений був у Печерському монастирі й заради його крайньої доброчесності був святий і чудотворець предивний». У деяких інших рукописах він також названий святим. Навіть в каноні преподобних отців Ближніх печер ім’я митрополита Іларіона поставлено в одному ряду з іменами Михаїла та інших святителів. У стародавніх святцях імені митрополита Іларіона не було з тієї самої причини, що й імен преподобних отців Дальніх печер.
Інші стверджують, що преподобний Іларіон схимник є той самий чернець Іларіон, «ниже по вся дни и нощи писаше книги в кельи преподобного отца нашего Феодосия, оному псалтырь поющу усты тихо, руками же прядущу волну, или ино что делающу». Доказом цього, схоже, слугує і порівняння передання про Іларіона схимника, записаного в короткому життєписі, з тим, що сказано про ченця Іларіона в житії преподобного Феодосія.
У короткому рукописному життєписі ось як говориться про нього:
«Преподобний Іларіон схимник таке утримання зберігав, що на тиждень раз лише і то мало їв, співревнуючи преподобному Феодосію, бо й співмешканцем його був. Молитов же й молінь багато день і ніч з колінопреклонінням та сльозами творячи, догодив Господу Богу, і тілом зостається в печері, а духом — у небі і молить Господа Бога за всіх, які кланяються мощам його святим».
Митрополит Іларіон прийняв чернецтво від преподобного Антонія, як сказано в його житії. Якщо він помер в 1067 році, прийнявши на себе схиму, то міг бути співмешканцем преподобного Феодосія, котрий до смерті Антонія, або до 1073 року, був будівничим старого Печерського монастиря, або нинішніх Дальніх печер.
Митрополит Іларіон міг відмовитися від управління паствою ще за життя, аби решту своїх днів провести в чернечих подвигах там, куди віддалявся на молитву, коли був ще священником села Берестове, і де прийняв чернецтво, а саме в Дальніх печерах. Тому здається вірогідним припущення, що святі мощі преподобного Іларіона схимника суть справді мощі святого митрополита Іларіона.
***
Тропарь преподобному Илариону, схимнику Печерскому, в Дальних пещерах, глас 1
Вои́стину досто́йне нарече́н был еси́ Иларио́н,/ ти́хостен бо и кро́ток нрав по и́мени твоему́ име́л еси́, блаже́нне,/ и́мже кро́ткому Го́споду Иису́су благоугоди́в,// моли́ся Ему́ о нас рабе́х твои́х.
Кондак преподобному Илариону, схимнику Печерскому, в Дальних пещерах, глас 2
Вели́кий А́нгельский о́браз и́ноческаго чи́на святу́ю схи́му я́ко прие́м,/ и второ́е отрица́ние су́етнаго ми́ра сего́ я́ко сотво́рь,/ тща́лся еси́ все́ми о́бразы, преподо́бне Иларио́не,/ обеща́ние де́лом испо́лнити/ и о́бразу свято́му прили́чне пожи́ти,// тем тя чтим и ублажа́ем.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (3) раз
