Мученики Мануїл, Савел та Ісмаїл Персіяни, Халкідонські (362)
Фрагмент фрески. XIII в. Успенський собор Протата, Карея, Афон
День пам’яті (н. ст.) – 30 червня
Святі мученики Мануїл, Савел та Ісмаїл, рідні брати, походили зі знатного перського роду. Батько їхній був язичником, проте мати, християнка, хрестила дітей і виховала їх у твердій вірі в Христа Спасителя.
Подорослішавши, брати вступили на військову службу. Як посли перського царя Аламундара вони були послані для укладення мирного договору з імператором Юліаном Відступником (361–363). Юліан прийняв їх з належною честю і виявляв прихильність. Але коли брати відмовилися взяти участь у язичницькому жертвопринесенні, розгніваний Юліан, порушивши закон, ув’язнив мирних посланців чужої країни до темниці, як злочинців.
На допиті він сказав їм, що коли вони зневажають богів, яких вони шанують, то не можна досягти між країнами ні злагоди, ні миру. Святі брати відповіли, що вони послані своїм царем з державним дорученням, а не для того, щоб розмірковувати про богів. Бачачи твердість віри святих братів, імператор велів піддати їх жорстоким мукам. Святих мучеників підвісили, прицвяхавши руки і ноги до дерева, у голови встромили гвіздки, а під нігті рук і ніг вбили гострі спиці. Під час катувань святі воїни, ніби не відчуваючи мук, славили Бога і молилися. Зрештою, святим мученикам відтяли голови мечами.
Тіла їхні Юліан наказав спалити, але раптово стався землетрус, земля розверзлася і прийняла у свої надра тіла святих мучеників. Через два дні, після старанної молитви християн, земля повернула тіла святих братів, від яких виходили пахощі. Багато язичників, які стали свідками чуда, що сталося, увірували в Христа і хрестилися. Християни з честю поховали мощі святих мучеників — братів Мануїла, Савела та Ісмаїла. Це сталося 362 року. Відтоді мощі святих страстотерпців прославилися чудотворіннями.
Дізнавшись про вбивство своїх послів і про те, що Юліан з численними військами йде проти нього, цар Аламундар зібрав військо і став на межі своїх володінь. У великому бою перси здолали греків. Юліан Відступник був убитий святим великомучеником Меркурієм (відомості вміщено за 24 листопада).
Тридцять років потому благочестивий імператор Феодосій Великий († 395) побудував у Константинополі храм на честь святих мучеників, а святитель Герман, патріарх Константинопольський (пам’ять 12 травня), будучи ще ієромонахом, написав на пам’ять і похвалу святим братам канон.
Тропарь мученикам Мануилу, Савелу и Исмаилу, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак мученикам Мануилу, Савелу и Исмаилу, глас 2
Ве́рою Христо́вою уя́звлени, всеблаже́ннии,/ и Сего́ ве́рно испи́вше ча́шу,/ пе́рсская служе́ния и де́рзость на зе́млю низложи́сте,/ Тро́ицы равночи́сленнии,// моли́твы творя́ще о всех нас.
Величание
Велича́ем вас,/ страстоте́рпцы святи́и Ману́иле, Саве́ле и Исма́иле,/ и чтим честна́я страда́ния ва́ша,/ я́же за Христа́/ претерпе́ли есте́.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (0) раз
