Апостол Симон Зілот (I)
День пам’яті (н. ст.) – 23 травня; 13 липня
Святий апостол Симон Зілот згаданий у списках дванадцяти апостолів у Євангеліях від Матфея, від Марка та від Луки, а також у Діяннях апостолів (Мф. 10:4; Мк. 3:18; Лк. 6:15; Діян. 1:13), проте відомо про нього небагато.
Походив Симон із Кани Галілейської. У Святому Письмі він називається Кананітом і Зілотом, щоб відрізнити його від Симона Петра. Прізвисько Зілот (грецькою «ζηλωτής») у перекладі з грецької означає «ревнитель», тобто благочестива людина, яка ревно дотримується іудейського закону. Іноді прозвище Зілот витлумачують у смислі прихильності до партії зілотів (зелотів) — активних борців проти римського панування. Інше його прізвисько, Кананіт (арамейською «Qan’ana»), за одним припущенням, вказує на його походження як уродженця міста Кана; за іншим, це ім’я пояснюється на основі перекладу з арамейської: «ревнитель».
Передання іноді ототожнювало його з Симеоном, апостолом із числа семидесяти, «братом Господнім» (сином від першого шлюбу Іосифа), який став другим єпископом Єрусалима після страти Якова Праведного.
Перше чудо, яке звершив Спаситель, — перетворення води на вино — сталося в будинку Симона (Ін. 2:1-11). Під час пиру гостям бракувало вина. Тоді Господь за заступництвом Пресвятої Богоматері перетворив воду на вино. Вражений дивом, Симон усім серцем і душею увірував у Господа Іісуса як обітованого Месію і, все залишивши, пішов за Ним.
У день П’ятидесятниці він прийняв разом з іншими апостолами дар Святого Духа. Святий апостол Симон проповідував вчення Христове в Іудеї, Єгипті, Лівії, Кіринеї та Британії. Згідно з переданням, святий апостол Симон прийняв мученицьку кончину на Чорноморському узбережжі Кавказу, імовірно, в Абхазії, у другій половині I століття. За іншою версією, його було вбито в Персії. Вважається, що Симон був усічений мечем або заживо розпиляний пилкою. Також існує передання, що його було розіп’ято на хресті.
Похований Симон Зілот у місті Нікопсії, місце розташування якого теж викликає суперечки. За деякими думками, це місто — нинішній Новий Афон в Абхазії; за іншими, воно знаходилося на місці нинішнього селища Новомихайлівського в Краснодарському краї.
Згодом, у XIX столітті, на ймовірному місці подвигів апостола, поблизу Апсарської гори, було споруджено Новоафонський монастир Симона Кананіта. Нині мощі апостола перебувають під спудом Симоно-Кананітського храму в Новому Афоні, частина мощей перебуває в Німеччині (у базиліці апостола Андрія Первозванного в Кельні) і Ватикані (у соборі святого Петра).
Святий апостол Симон Зілот вважається покровителем християнського подружжя, оскільки під час звершення таїнства Вінчання читається уривок про шлюб у Кані Галілейській.
Тропарь апостолу Симону Зилоту, глас 3
Апо́столе святы́й Си́моне,/ моли́ ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак апостолу Симону Зилоту, глас 2
Изве́стно прему́дрости уче́ния в душа́х благоче́ствующих поло́жшаго/ во хвале́нии ублажи́м, я́ко Богоглаго́ливаго вси Си́мона:/ престо́лу бо сла́вы ны́не предстои́т и со Безпло́тными весели́тся,// моля́ся непреста́нно о всех нас.
Молитва апостолу Симону Зилоту
Святы́й сла́вный и всехва́льный апо́столе Христо́в Си́моне, сподо́бивыйся прия́ти в дом твой в Ка́не Галиле́йстей Го́спода на́шего Иису́са Христа́ и Его́ Пречи́стую Ма́терь, Влады́чицу на́шу Богоро́дицу, и очеви́дцем бы́ти пресла́внаго чудесе́ Христо́ва, на бра́це твое́м явле́ннаго, претворе́ния воды́ в вино́! Мо́лим тя с ве́рою и любо́вию: умоли́ Христа́ Го́спода претвори́ти ду́ши на́ша из грехолюби́вых в боголюби́выя; сохрани́ и соблюди́ нас моли́твами твои́ми от искуше́ний диа́вольских и паде́ний грехо́вных, и испроси́ нам свы́ше по́мощь во вре́мя уны́ния и беспомо́щия на́шего; да не преткне́мся о ка́мень собла́зна, но неукло́нно ше́ствуем спаси́тельным путе́м за́поведей Христо́вых, до́ндеже дости́гнем о́ных блаже́нных оби́телей ра́йских, иде́же ты ны́не водворя́ешися и весели́шися. Ей, апо́столе Спа́сов! Не посрами́ нас, кре́пце на тя упова́ющих, но бу́ди нам помо́щник и покрови́тель во всем житии́ на́шем и помози́ нам благоче́стно и богоуго́дно житие́ сие́ вре́менное сконча́ти, благу́ю и ми́рную христиа́нскую кончи́ну получи́ти и до́браго отве́та сподо́битися на Стра́шнем Суде́ Христо́ве; да избежа́вше мыта́рств возду́шных и вла́сти лю́таго мироде́ржца, унасле́дуем Ца́рство Небе́сное и просла́вим великоле́пое и́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (0) раз
