Апостол та Євангеліст Іоанн Богослов (початок II)
День пам’яті (н. ст.) – 9 жовтня
Іоанн Богослов входив до числа дванадцяти учнів Іісуса Христа, він був особливо любимий Спасителем за жертовну любов і незайману чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним із трьох учнів, яких Він особливо наблизив до Себе.
Святий Іоанн Богослов був присутнім при воскресінні Господом дочки Іаїра і був свідком Преображення Господнього на Фаворі. Під час Таємної Вечері він лежав поруч із Господом і за знаком апостола Петра, пригорнувшись до грудей Спасителя, спитав про зрадника.
Апостол Іоанн слідував за Господом, коли Його, пов’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни та Каяфи, він же знаходився у архієрейському дворі при допитах свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним хресним шляхом, скорбивши всім серцем.
Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до Неї з висоти Хреста слова Розіп’ятого Господа: « «Жено, се син Твій» і до нього: «Се мати твоя». З цього часу апостол Іоанн, як люблячий син, дбав про Пресвяту Діву Марію і служив їй до її Успіння, нікуди не відлучаючись із Єрусалиму.
Після Успіння Божої Матері апостолу Іоанну, за жеребкуванням випало прямувати до Ефесу та інших малоазійських міст для проповіді Євангелія. Взявши з собою свого учня Прохора вони вирушили в дорогу на кораблі, який потонув під час сильної бурі. Усіх мандрівників викинуло на сушу, тільки апостол Іоанн залишився в морській безодні.
Прохор гірко ридав, втративши свого духовного отця і наставника, і вирішив йти до Ефесу один. На чотирнадцятий день шляху він стояв біля моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши до нього, він впізнав апостола Іоанна, якого Господь зберігав живим чотирнадцять днів у морській глибині.
Вчитель і учень вирушили до Ефесу, де апостол Іоанн невпинно проповідував язичникам про Христа. Його проповідь супроводжувалася численними і великими чудесами, тож кількість тих, хто повірив, збільшувалася з кожним днем.
У цей час почалося гоніння на християн імператора Нерона. Апостола Іоанна відвели на суд до Риму. За сповідання віри в Господа Іісуса Христа апостол Іоанн був засуджений на смерть, але Господь зберіг Свого обранця. Апостол випив запропоновану йому чашу зі смертельною отрутою і залишився живим, потім вийшов неушкодженим із казана з киплячою олією, в яку його було кинуто за наказом мучителя. Після цього апостола Іоанна заслали в ув’язнення на острів Патмос, де він прожив багато років. Дорогою до місця заслання апостол Іоанн зробив багато чудес.
На острові Патмос проповідь, що супроводжувалася чудесами, привернула до нього всіх мешканців острова, яких апостол Іоанн просвітив світлом євангелії. Він вигнав численних бісів з ідольських капищ і зцілив багато хворих.
Волхви різними бісівськими настановами чинили великий опір проповіді святого апостола. Особливо лякав усіх гордовитих волхвів Кінопс, що похвалявся тим, що доведе до загибелі апостола. Але великий Іоанн – Син Громов, як іменував його Сам Господь, силою діючої через нього благодаті Божої зруйнував усі хитрощі демонські, на які сподівався Кінопс, і гордий волхв безславно загинув у морській безодні.
Апостол Іоанн пішов зі своїм учнем Прохором на пустельну гору, де наклав триденний пост. Під час молитви апостола гора затремтіла, загримів грім. Прохор у страху впав на землю. Апостол Іоанн підняв його і наказав записувати те, що він говоритиме. «Аз есмь Альфа и Омега, начаток и кінець, глаголе Господь, Сий і Іже бе и Грядий, Вседержитель», – проголошував Дух Божий через святого апостола. Так близько 67 року було написано Книгу Откровення (Апокаліпсис) святого апостола Іоанна Богослова. У цій книзі розкрито таємниці Церкви та кінця світу.
Після тривалого заслання апостол Іоанн отримав свободу і повернувся до Ефесу, де продовжував свою діяльність, навчаючи християн остерігатися лжевчителів та їх лжевчень. Близько 95 року апостол Іоанн написав у Ефесі Євангеліє. Він закликав усіх християн любити Господа та один одного і цим виконати Христові заповіді.
Апостолом любові називає Церква святого Іоанна, бо він постійно навчав, що без любові людина не може наблизитись до Бога. У трьох посланнях, написаних апостолом Іоанном, йдеться про значення любові до Бога та ближніх.
Вже в глибокій старості, дізнавшись про юнака, що спокусився зі шляху істинного і став ватажком зграї розбійників, апостол Іоанн пішов шукати його в пустелю. Побачивши святого старця, винний почав ховатися, але апостол побіг за ним і благав його зупинитися, обіцяючи гріх юнака взяти на себе, аби той покаявся і не губив своєї душі. Зворушений теплом любові святого старця, юнак справді покаявся і виправив своє життя.
Святий апостол Іоанн помер у віці ста з лишком років. Він набагато пережив усіх інших очевидців Господа, довго залишаючись єдиним живим свідком земних шляхів Спасителя.
Коли настав час відходу апостола Іоанна до Бога, він пішов за межі Ефесу з сімома своїми учнями і наказав приготувати собі в землі хрестоподібну могилу, в яку ліг, сказавши учням, щоб вони засипали його землею. Учні з плачем цілували свого улюбленого наставника, але, не наважуючись не послухатися, виконали його наказ. Вони закрили обличчя святого платом та закопали могилу. Дізнавшись про це, решта учнів апостола прийшли до місця його поховання і розкопали могилу, але нічого в ній не знайшли.
Щороку з могили святого апостола Іоанна 21 травня виступав тонкий прах, який віруючі збирали та зцілювалися ним від хвороб. Тому Церква святкує пам’ять святого апостола Іоанна Богослова ще й 21 травня.
***
Молитвословия святому апостолу и евангелисту Иоанну Богослову
Тропарь, глас 2
Апо́столе, Христу́ Бо́гу возлю́бленне,/ ускори́ изба́вити лю́ди безотве́тны,/ прие́млет тя, припа́дающа,/ И́же па́дша на пе́рси прие́мый./ Его́же моли́, Богосло́ве,/ и належа́щий о́блак язы́ков разгна́ти,// прося́ нам ми́ра и ве́лия ми́лости.
Перевод: Апостол, Христом Богом возлюбленный, поспеши избавить людей беззащитных! Принимает мольбу твою Тот, Кто принял тебя, когда к груди Его ты припал. Моли Его, Богослов, и надвинувшуюся тучу язычества рассеять, прося для нас мира и великой милости.
Кондак, глас 2
Вели́чия твоя́, де́вственниче, кто пове́сть?/ То́чиши бо чудеса́, и излива́еши исцеле́ния,/ и мо́лишися о душа́х на́ших,// я́ко Богосло́в и друг Христо́в.
Перевод: О величии твоем, девственник, кто может рассказать? Ибо ты источаешь чудеса и изливаешь исцеления, и ходатайствуешь о душах наших, как Богослов и друг Христов.
Молитва
О, вели́кий апо́столе, евангели́сте громогла́сный, Богосло́ве изя́щнейший, тайнови́дче неизрече́нных открове́ний, де́вственниче и возлю́бленный напе́рсниче Христо́в Иоа́нне! Приими́ нас, гре́шных, прибега́ющих под твое́ си́льное заступле́ние и покрови́тельство. Испроси́ у Всеще́драго Человеколю́бца Христа́ Бо́га на́шего, И́же пред очесы́ твои́ми кровь Свою́ за ны, непотре́бныя рабы́ Своя́, излия́л есть, да не помяне́т беззако́ний на́ших, но да поми́лует нас и сотвори́т с на́ми по ми́лости Свое́й: да да́рует нам здра́вие душе́вное и теле́сное, вся́кое благоде́нствие и изоби́лие, наставля́я нас обраща́ти о́ная во сла́ву Его́, Творца́, Спаси́теля и Бо́га на́шего, по кончи́не же вре́менныя жи́зни на́шея от немилосе́рдных истяза́телей на возду́шных мыта́рствах да изба́вит нас, и та́ко да дости́гнем, тобо́ю води́мии и покрыва́емии, Го́рняго о́наго Иерусали́ма, его́же сла́ву ты во открове́нии зрел еси́, ны́не же несконча́емыя ра́дости наслажда́ешися. О вели́кий Иоа́нне! Сохрани́ вся гра́ды и страны́ христиа́нския и всех, призыва́ющих и́мя твое́, от гла́да, губи́тельства, тру́са и пото́па, огня́ и меча́, наше́ствия иноплеме́нных и междоусо́бныя бра́ни; изба́ви нас от вся́кия беды́ и напа́сти и моли́твами твои́ми отврати́ от нас пра́ведный гнев Бо́жий, и испроси́ нам Его́ милосе́рдие. О вели́кий и непостижи́мый Бо́же! Се на умоле́ние Тебе́ предлага́ем свята́го Иоа́нна, его́же Ты сподо́бил еси́ неизрече́нных открове́ний, приими́ о нас хода́тайство, да́руй нам исполне́ние проше́ний на́ших во сла́ву Твою́, па́че же соверши́ нас духо́вным соверше́нством к наслажде́нию жи́зни несконча́емыя в Небе́сных Твои́х оби́телях! О Небе́сный О́тче, созда́вый вся Влады́ко, Всеси́льный Царю́! Косни́ся благода́тию серде́ц на́ших, да, раста́явше, я́ко воск, пролию́тся пред Тобо́ю и бре́нная тварь духо́вна сотвори́тся в честь и сла́ву Твою́, и Сы́на Твоего́, и Свята́го Ду́ха. Ами́нь.
2-я Молитва
О, вели́кий и всехва́льный апо́столе и евангели́сте Иоа́нне Богосло́ве, напе́рсниче Христо́в, те́плый наш засту́пниче и ско́рый в ско́рбех помо́щниче! Умоли́ Го́спода Бо́га дарова́ти нам оставле́ние всех прегреше́ний на́ших, ели́ка согреши́хом от ю́ности на́шея во всем житии́ на́шем де́лом, сло́вом, помышле́нием и все́ми на́шими чу́вствы; во исхо́де же душ на́ших помози́ нам, гре́шным (имена), изба́витися от возду́шных мыта́рств и ве́чнаго муче́ния, да твои́м ми́лостивным предста́тельством прославля́ем Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Перевод: (имена)
Фейсбук, Азбука
Просмотрено (3) раз
