Свята мучениця Татіана (226–235)
Свята Татіана була дочкою багатого римлянина і була вихована ним у християнській вірі. Коли Татіана досягла повноліття, вона стала байдужою до багатства та інших благ і полюбила всім серцем духовний спосіб життя. Вона назавжди відмовилася від подружнього життя і за доброчесне життя її призначили дияконисою Римської церкви. На цій посаді вона старанно доглядала хворих, відвідувала в’язниці, допомагала незаможним, намагаючись постійно догодити Богові молитвами і добрими справами.
За імператора Александра Севера (222-235 рр.) свята Татіана за сповідування Іісуса Христа прийняла мученицькі страждання від римського градоправителя Ульпіана (близько 225 р.). Згідно з давньою розповіддю, святу Татіану після різних тортур кинули на арену цирку (Колізею), щоб лютий лев розірвав її для забави глядачів. Але замість цього лев став лагідно пеститися до неї. Тоді святу Татіану усікли мечем. Вісім слуг градоправителя, які мучили святу, увірували в Іісуса Христа, бачачи над нею силу Божу, – і вони теж були після мук усічені мечем.
Мц. Татиана Римская, диаконисса. Фрагмент фрески. XVII в.
Тропарь мученице Татиане Римской, диаконисе, глас 4
А́гнцу Пречи́стому и Па́стырю после́дуя,/ а́гнице слове́сная Татиа́но/ мы́сленных звере́й не убоя́лася еси́,/ но зна́мением кре́стным вооружи́вшися,/ до конца́ тех низложи́ла еси́,/ и вошла́ еси́ в Небе́сную огра́ду,// иде́же помяни́ и нас, му́ченице Христо́ва многому́драя.
Кондак мученице Татиане Римской, диаконисе, глас 4
Све́тло во страда́нии твое́м возсия́ла еси́, страстоте́рпице,/ от крове́й твои́х преиспещре́на,/ и, я́ко кра́сная голуби́ца, к Небеси́ возлете́ла еси́, Татиа́но:// те́мже моли́ при́сно за чту́щия тя.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (3) раз
