Преподобний Кукша Одеський
День пам’яті (н. ст.) – 29 вересня; 24 грудня; 28 липня
Преподобний Кукша Одеський народився 12 (25) січня 1875 року в селі Арбузинка Херсонської губернії в сім’ї благочестивих Кирила і Харитини Величків і у Святому Хрещенні був названий Косьмою. Ще з дитинства преподобний вкусив радість молитви і всім серцем полюбив православне богослужіння.
Прагнучи все своє життя присвятити Богу, двадцятирічним юнаком Косьма вирушив у прощу по святих місцях Сходу. Відвідавши Святий Град Єрусалим і Гору Афон, він удостоївся дивовижних знамень і твердо вирішив прийняти чернецтво.
Укріплюваний молитвами преподобного старця Іони Київського і батьківським благословенням, Косьма став послушником Афонського Пантелеймонівського монастиря. 28 березня 1902 року він був пострижений в рясофор з ім’ям Константин, а 23 березня 1905 року був пострижений в чернецтво і названий Ксенофонтом. Його духовним батьком був старець Мелхиседек, у якого юний подвижник навчався основ чернечого подвигу.
Через сімнадцять років преподобному довелося покинути Афон. Господь закликав його до подвигу на рідній землі.
1913 року він став насельником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У час воєнного лихоліття святий разом з іншими ченцями ніс послух брата милосердя в санітарному поїзді.
8 квітня 1931 року преподобний був пострижений у велику схиму з ім’ям Кукша, на честь преподобномученика Кукші Печерського, а через декілька років був висвячений в сан священника.
З 1938 року для преподобного почався важкий десятирічний сповідницький подвиг. Його засудили на п’яти років таборів, а після відбуття строку йому дали п’ять років заслання. Тільки благодать Божа, яка зміцнює немочі людські, зберегла живим засланого на важкі роботи в жахливих умовах шістдесятирічного старця.
Лише в 1948 році, пройшовши табори і заслання, преподобний Кукша зміг повернутися в Києво-Печерську Лавру. До нього, молитовника, подвижника і непохитного сповідника, стали звертатися віряни, шукаючи поради і духовної допомоги.
Величезний потік людей, які приходили до святого, не міг не дратувати богоборчу владу, і преподобний Кукша був переведений в Почаївську лавру. Але і там він продовжував окормляти своїх численних духовних чад, залишаючись палаючим вірою світильником, який сяє в темряві безбожництва і відчаю. По його молитвам приходили до віри атеїсти, приєднувалися до Церкви сектанти, немічні отримували зцілення.
Все це стало причиною переведення преподобного до Іоанно-Богословського Хрещатицького монастиря в Чернівецькій єпархії, а потім до Успенського Одеського монастиря. У ньому провів останні чотири роки свого подвижницького життя.
У 1964 році старець спочив у Господі. Але і після смерті преподобний не залишив своїх духовних чад. На його могилі, яка стала місцем паломництва православних, не переставали відбуватися чудеса і зцілення.
Вдячна пам’ять про святого подвижника, сповідника і чудотворця жила в серцях вірян. 1994 року, за тридцять років після смерті святого, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Агафангела були знайдені нетлінні мощі святого. Урочистості прославлення преподобного Кукші в лику святих очолив Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, який ще за життя знав святого.
І зараз преподобний, який все своє життя віддав на служіння Богу і людям, продовжує молитися за всіх, хто просить його допомоги, виливаючи благодать зцілення через свої чесні мощі, які знаходяться в Успенському Одеському чоловічому монастирі.
***
Тропарь преподобному Кукше Одесскому, глас 4
От ю́ности ми́р суему́дренный и лука́вый оста́вил еси́,/ Боже́ственною свы́ше просвети́вся благода́тию, преподо́бне,/ мно́гим терпе́нием во вре́менней жи́зни по́двиг соверши́л еси́,/ те́мже источа́еши чуде́с благода́ть все́м с ве́рою приходя́щим к ра́це моще́й твои́х,// Ку́кшо, преблаже́нне о́тче на́ш.
Кондак преподобному Кукше Одесскому, глас 8
Подви́жника благоче́стия иску́сна,/ но́ваго испове́дника ве́ры оте́ческия/ преподо́бнаго Ку́кшу ве́рно вси́ ублажи́м,/ я́ко па́стыря и́стиннаго,/ ста́рца бла́гостнаго, и́ноков наста́вника,/ уте́шителя малоду́шных, цели́теля неду́жных,/ и по кончи́не показу́ющаго све́тлость жития́ своего́./ И дне́сь в па́мять его́ прите́кше, ра́достно возопие́м:/ я́ко име́я дерзнове́ние к Бо́гу,/ многообра́зных на́с изба́ви обстоя́ний, да зове́м ти́:// ра́дуйся, утвержде́ние лю́дем правосла́вным.
Молитва преподобному Кукше Одесскому
О, преподо́бне и богоно́сне о́тче на́ш Ку́кшо, оби́тели Успе́ния Бо́жией Ма́тери похвало́, богоспаса́емаго гра́да Оде́ссы неувяда́емый цве́те, кро́ткий па́стырю Христо́в и вели́кий за на́с моли́твенниче. Усе́рдно к тебе́ прибега́ем и с сокруше́нным се́рдцем про́сим: не отыми́ покро́в тво́й от оби́тели на́шей, в не́йже по́двигом до́брым подвиза́лся еси́.
Бу́ди помо́щник благи́й все́м благоче́стно живу́щим и до́бре тружда́ющимся в не́й. О, до́брый на́ш па́стырю и богому́дрый наста́вниче, преподо́бне о́тче Ку́кшо, при́зри ми́лостивно на предстоя́щия лю́ди, умиле́нно моля́щияся и прося́щия от тебе́ по́мощи и заступле́ния.
Помяни́ все́х, ве́ру и любо́вь к тебе́ иму́щих, и́мя твое́ моли́твенно призыва́ющих и на поклоне́ние моще́м твои́м святы́м приходя́щих, и вся́ во благи́х проше́ния и́х ми́лостивно испо́лни, осеня́я и́х святооте́ческим твои́м благослове́нием. Изба́ви, святы́й о́тче, от вся́каго наве́та вра́жия Це́рковь на́шу святу́ю, гра́д се́й,’ оби́тель и зе́млю на́шу, и не оста́ви заступле́нием твои́м на́с немощны́х, греха́ми и скорбя́ми мно́гими обремене́нных. Озари́, преблаже́нне, у́м на́ш све́том лица́ Бо́жия, укрепи́ благода́тию Госпо́дней жи́знь на́шу, да в зако́не Христо́ве утверди́вшеся, неле́ностно по пути́ за́поведей святы́х потеце́м. Осени́ твои́м благослове́нием на́с, и все́х в ско́рбех су́щих, боле́зньми душе́вными и теле́сными одержи́мых, исцеле́ние, утеше́ние и избавле́ние да́руя.
Над все́ми же си́ми испроси́ на́м свы́ше ду́х кро́тости и смиренному́дрия, ду́х терпе́ния и покая́ния, отступи́вшим от правосла́вныя ве́ры и поги́бельными ересьми́ и раско́лами ослепле́нным вразумле́ние, во тьме́ неве́рия блужда́ющим све́том и́стиннаго богопозна́ния просвеще́ние, раздо́ров и нестрое́ний утоле́ние. Умоли́ Го́спода Бо́га и Пресвяту́ю Богоро́дицу дарова́ти на́м ти́хое и безгре́шное житие́.
Помина́й на́с недосто́йных у престо́ла Вседержи́теля, и испроси́ ми́рную христиа́нскую кончи́ну, и сподо́би на́с по́мощию твое́ю спасе́ние ве́чное улучи́ти и Ца́рствие Небе́сное унасле́довати, да славосло́вим ве́лия щедро́ты и неизрече́нныя ми́лости Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, в Тро́ице покланя́емаго Бо́га, и твое́ оте́ческое заступле́ние во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Благовіст УПЦ
Просмотрено (2) раз
