Преподобний Феофілакт Сповідник (842–845)
День пам’яті (н. ст.) – 21 березня
Святий Феофілакт жив у Константинополі в VIII столітті у час, коли розгорілася іконоборча єресь. Після смерті імператора-іконоборця Льва IV Хазара на престол посів імператор Костянтин VI (780-797). Відбулася й зміна Патріархів: місце святого Патріарха Павла, який був не в силах керувати паствою з поширенням єресі й добровільно залишив кафедру, зайняв святий Тарасій.
Святий Феофілакт, відданий учень Тарасія, за благословенням Патріарха разом зі святим Михаїлом пішли в монастир на березі Чорного моря. Ревні подвижники своїми богоугодними трудами і безперестанними молитвами заслужили в Бога дар творити чудеса. Їхніми молитвами під час сильної засухи, коли женці на полі знемагали від спраги, порожня посудина почала наповнюватися водою. Цілий день люди пили цю воду, і вона не закінчувалася.
Після декількох років перебування в монастирі послушники були висвячені Патріархом Тарасієм у єпископський сан – святий Михаїл був поставлений єпископом Синадським, а святий Феофілакт – єпископом Нікомідійським.
Очолюючи Нікомідійську Церкву, святий Феофілакт повсякчас піклувався про свою паству. Він будував храми, лікарні, притулки, щедро роздавав милостиню, опікувався сиротами, вдовами і хворими, сам доглядав за прокаженими, обмивав їхні рани.
Коли імператорський трон зайняв іконоборець Лев V Армянин (813 – 820), єресь розгорілася з новою силою. На імператора-іконоборця не зміг вплинути й наступник святого Тарасія Никифор, який даремно із єпископами переконував правителя не порушувати церковного миру.
Присутній на переговорах імператора з Патріархом святий Феофілакт провістив Льву Армянину швидку загибель. За таке сміливе пророцтво святитель був засланий до Малої Азії. Там він томився в темниці 30 років до самої смерті. Помер святий близько 845 року.
Коли було відновлено вшанування ікон (847 року), за правління імператриці святої Феодори та її сина Михайла, святі мощі єпископа Феофілакта були перенесені до Нікомідії.
***
Тропарь преподобному Феофилакту, епископу Никомидийскому, исповеднику, глас 6
Тая́ся, пожи́л еси́, прехва́льне,/ но Христо́с тя показа́,/ я́ко свети́ло на све́щнице мы́сленнем,/ и скрижа́ли ти вручи́ уче́ний духо́вных,/ и́миже, святи́телю Феофила́кте,// и нас озари́.
Кондак преподобному Феофилакту, епископу Никомидийскому, исповеднику, глас 2
Свети́льник све́тел показа́лся еси́ в конце́х,/ святи́телю Феофила́кте,/ единосу́щна Отцу́ и Ду́ху Сло́ва ты пропове́дав,/ Боже́ственных оте́ц Собо́р уясни́л еси́,/ Тро́ице уго́дник яви́лся еси́.// Е́йже предстоя́, моли́ непреста́нно о всех нас.
Свято-Успенская Почаевская Лавра, Фейсбук
Просмотрено (0) раз
